Керівництво
Режисер-постановник – Дмитро Леончик;
Музичне оформлення – Дмитро Леончик;
Автор інсценізації – Дмитро Леончик;
Хореограф-постановник – Юрій Саввон;
Художник по костюмах – Олена Янчук;
Звукорежисер – Олег Сабій, Володимир Бондаренко;
Освітлювач – Василь Самолига, Євген Мелешко;
Помічники режисера — Олег Бесараб, Ірина Мужевітіна.
У Ролях
Дійові особи та виконавці:
ЮСТИНА – Заслужена артистка України Галина Чайковська;
ВІРА – артистка драми Марія Шпунт.
Сюжет
за оповіданням Марії Василівни Матіос «Не плачте за мною ніколи»
У виставі бабуся – Юстина. Вона найстарша в буковинському селі. І, готуючись до відходу у інший світ, розказує сусідці Вірі не лише про своє життя, а й про те як хоче зустріти цей відповідальний для людини час. Її одкровення про себе та розповіді про людей, які вже відійшли, сповнені глибиною народної мудрості, дотепного гумору і власної філософії. Останнє палке бажання Юстини, щоб на її похоронах усі дотрималися звичаїв предків, спочатку бентежить і навіть лякає сусідку Віру, в якої все життя ще попереду. Але таку бабусю як Юстину можна слухати і не переслухати, бо говорить вона про смерть не так як усі інші. Таке неординарне ставлення здивує будь-кого, та воно має у Юстини власне міцне підґрунтя. Тому й моторошні оповідки бабусі, інколи смішні та містичні, поволі змінюють свідомість Віри. Юстина зізнається їй — «… свої останні години на цім світі хочу прожити по розумові», і вирішує передати саме Вірі оті сакральні знання предків та секрет довгого та щасливого життя.